Всі непорозуміння, пов'язані з волею, випливають із нерозуміння того факту, що наш вільний вибір, який ми робимо з власної волі в будь-який момент часу, завжди приймає виклик служіння нашій внутрішній Божественній волі. Ступінь свободи, з якою ми приймаємо те чи інше рішення відповідно до своєї Божественної волі, точно відповідає ступеню, в якому ми здатні висловити своє істинне «Я». Така воля більше залежить від сили, спрямованої зсередини, ніж сили зовнішнього опору чи сили, спрямованої проти когось зовні. Ця воля ґрунтується на відповідальності за самого себе, а не на засудженні. Вона спрямована на дотримання загальної свободи, а не придушення цієї свободи в інших. У Божественній волі немає місця засудженню чи ілюзії, що є хтось поза нами, проти кого слід боротися та перемагати.
У тих проявах нашого життя, в яких ми переживаємо біль або неприємності, ми діємо, керовані страхом, а не слідуючи нашій внутрішній Божественній волі. Можливо, у таких ситуаціях, перебуваючи у розгубленості, ми просто не знаємо, що нам робити зі своїм життям. Ми діємо згідно зі своїм страхом, намагаючись ублажити своїми вчинками інших людей. Тут наші дії спрямовані на боротьбу з обставинами, які заважають нам йти своїм шляхом, тому ми не турбуємося з приводу того, що чинимо всупереч своїй внутрішній істинній волі. Ми не робимо те, що насправді хочемо робити. Ми можемо навіть спеціально створювати собі якісь перешкоди, аби не робити того, що треба нам і чого ми хочемо. Насправді, у будь-якому разі ми воюємо лише із самими собою, а оточуючі виступають у ролі простих свідків. Іноді ми говоримо такі речі, щоб викликати протест якихось людей, що завадить нам зробити щось, що хочемо, але боїмося зробити. Чужий протест послужить нам виправданням у цьому. Але у довготривалій перспективі такі речі не спрацьовують. Щастя буде обходити нас стороною доти, доки ми не почнемо робити те, що є правильним і підходящим для нас самих.
Наприклад, написання моєї першої книги було дуже складною справою. Я постійно воював сам із собою, доки писав її. Я постійно шукав якихось невідкладних справ, які, на мою полегшення, не залишали б мені часу на писання книги. Я дуже боявся навіть думати про те, що насправді на мене чекає дуже важлива робота, яка потрібна світові. Більшість людей навіть не підозрювали, що я пишу. Ті ж, хто знав, що я думаю про те, щоб опублікувати книгу за свій рахунок, вважали мене мало не божевільним. «Яка людина, якщо вона при здоровому глузді, загубить усі свої заощадження на книгу, від якої відмовилися дванадцять видавців?» — питали вони. Але я знав, що Божественна воля полягає в тому, що книгу треба опублікувати за всяку ціну.

Книга «Жива та Слов'яни»

Жуковський навчання жива слов'янська система