Дуже важливо зрозуміти різницю між концентрацією та спогляданням. Після приборкання розуму за допомогою зосередження на об'єкті та досягнення розслабленої концентрації за допомогою зосередження без об'єкта потрібна готовність до входження у стан споглядання та отримання настанов щодо перебування у природному стані.

У практиці концентрації ще зберігається дуалізм між суб'єктом, який виконує концентрацію (зосереджується на об'єкті), та об'єктом концентрації (на якому зосереджуються), а також зберігається дуалізм між внутрішнім (свідомість усередині тіла-розуму медитиругощого) та зовнішнім (об'єкт медитації). Але в стані споглядання немає суб'єкта, ні об'єкта; воно подібне до «наливання води у воду».

У системі Сутр на третьому шляху бачення нерозривність ньямшаг та післямедитативного стану також порівнюється з «наливанням води у воду». Тут більше немає відносного існування, і сприйняття є йогическим, прямим. Але згідно з Дзогченом, практикуючий може безпосередньо досягти цього рівня переживання без необхідності очікувати на досягнення шляху бачення.

Просте перебування у стані споглядання, у якому немає ні внутрішнього, ні зовнішнього, а є усвідомлення, що вся «зовнішня» реальність є проекцією «внутрішнього» стану.