У «Жанг Жунг Ньян Гьюд» міститься текст, що спеціально розглядає тему енергії та дій: він називається «Зербу», що буквально означає «забивання цвяха» для закріплення чогось (символічно мається на увазі «закріплення» дій тіла, мови та розуму у повсякденному житті на рівні практики). Я перефразую та прокоментую ключові моменти з цього тексту.

Коли бачення є перешкодою, вам потрібен друг.

Під баченням маються на увазі рух енергії.

Друзі, які нам потрібні, - це зречення та попередні практики. Але коли бачення більше не є перешкодою, ми досягаємо іншої стадії.

Як тільки ми розвиваємо нашу практику до високого рівня, колишні перешкоди стають сприятливими факторами для нашої практики.

Коли вогонь розростається і стає величезним, тоді вітер починає допомагати йому.

На цій стадії нам дійсно потрібен вітер руху енергії, щоб не було застою і щоб ми могли розвивати свою практику, і для цього нам потрібна енергія думок та пристрастей з метою досягнення інтегрування із спогляданням.

Використання пристрастей шляхом повного інтегрування з ними називається "божевільною мудрістю".

Самовиникаюча мудрість є основою.

Всі рухи енергії, чи це тонкі думки або грубі пристрасті, виникають в основі і відбуваються у стані присутності.

Щоразу, коли ми намагаємося досягти інтегрування з рухом тіла, мови і розуму, ми повинні підтримувати стан присутності усвідомлення, що нічим не відволікається, сприймаючи шість чуттєвих свідомостей як самовиникаючу мудрість.

П'ять отрут – це енергія.

Всі рухи думки, всі пристрасті є потужною, видимою формою енергії.
Наслідування за п'ятьма отрутами є ілюзія.

Слідувати за пристрастями - означало б невизнання їхньої споконвічної дійсності, якою є порожнеча